Гігієна органів дихання дитини
Велику роль у попередженні захворювань органів дихання та голосового апарата дитини має правильне дихання - глибоке і ритмічне. Таке дихання забезпечує добру вентиляцію легень, а отже, і достатнє постачання організму киснем при невеликій частоті дихальних рухів. Тому необхідно постійно піклуватися про вироблення в дітей звички дихати глибоко і ритмічно не тільки при виконанні фізичних вправ, а й під час занять, ігор, ходіння, фізичної праці.
Дихати треба тільки через ніс. Проходячи через носову порожнину, повітря значно очищається в ній від пилу і мікробів, а також зігрівається, чого не буває при диханні через рот.
Зазвичай через рот діти дихають під час нежиті та інших запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, а також при аденоїдних розрощеннях у носоглотці. При диханні через рот частинки пилу і хвороботворні бактерії легко потрапляють у дихальні шляхи, а в холодну пору року може статись ще й різке охолодження дихальних шляхів. Все це може спричинити захворювання органів дихання.
Необхідно мати на увазі, що в дітей, які довгий час змушені були дихати через рот (наприклад, при нежиті), часто виробляється звичка дихати через рот навіть і тоді, коли нежить пройшов. У таких випадках потрібна увага з боку вихователів і батьків та роз'яснення дітям необхідності дихати через ніс.
Органи дихання, як і інші органи дитячого організму, що росте, для свого нормального розвитку потребують вправ. Тому в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку велику увагу треба приділяти дихальній гімнастиці та іншим фізичним вправам, що розвивають мускулатуру, яка спричиняє рухи грудної клітки. Особливо корисні такі види спорту, як ходіння на лижах, катання на ковзанах, плавання.
Сприяє розвиткові грудної клітки і правильне положення тіла (правильна поза) під час ходіння, стояння, сидіння за столом. Правильне положення тіла у всіх цих випадках сприяє розширенню грудної клітки, полегшує діяльність легень і забезпечує глибше дихання.
При зігнутому положенні тулуба грудна клітка та легені стиснені, нормальна життєдіяльність і розвиток їх порушується, дихання стає поверхневим, повітря в легені заходить мало, тому постачання кисню органам зменшується.
Зважаючи на те, що дихання дітей більш поверхневе, потреба організму в кисні відносно велика, слизова оболонка дихальних шляхів легко ушкоджується. Тому в приміщеннях, де перебувають діти, повинно бути завжди свіже повітря. Для цього необхідно систематично (кілька разів на день) провітрювати групові та спальні приміщення.
Для попередження захворювань органів дихання і голосового апарату у дітей велике значення має відсутність різких коливань температури повітря та їжі. Не потрібно виводити дітей із сильно нагрітих приміщень чи після гарячої ванни на холод, дозволяти їм у розігрітому стані пити холодні напої або їсти морозиво. Сильна напруга голосового апарата може спричинити запалення гортані (ларингіт). Для попередження ларингіту необхідно стежити за тим, щоб діти не розмовляли голосно тривалий час; не співали, не кричали і не плакали в сирих, холодних, забруднених приміщеннях або на прогулянці в несприятливу погоду.
Розучування віршів на заняттях з розвитку мови та співи на музичних заняттях (з дотриманням голосового режиму й дихання) сприяють розвитку і зміцненню гортані, голосових зв'язок і легень. Щоб голосові зв'язки не перенапружувалися, декламувати вірші потрібно спокійно і неголосно; співати без напруги.
При доборі пісенного репертуару до музичних занять враховувати особливості дітей різних вікових груп. Вихователі повинні стежити за тим, щоб під час співу діти не опускали низько голову, оскільки при цьому стискається гортань і затрудняється проходження повітря. Все це викликає перенапругу голосових зв'язок. Для кращої рухомості грудної клітки бажано, щоб дошкільники співали стоячи. Приміщення, де проводять музичні заняття, потрібно добре провітрити, зробити вологе прибирання; температура повітря в ньому повинна бути не нижчою 18-20 °С, а відносна вологість - 40-60 %.
Користь рухливих ігор на повітрі
Якщо діти мало перебувають на свіжому повітрі, вони стають млявими, блідими, часто хворіють на недокрів'я. Діти, які значну частину часу проводять на свіжому повітрі - біля річки, в парку, на городі, в саду, в лісі тощо, - енергійні, бадьорі, життєрадісні. В них, зазвичай, добрий апетит і міцний, здоровий сон.
Свіже, чисте повітря посилює й активізує процеси дихання, кровообігу, обмін речовин, діяльність м'язово-рухового апарата.
Перебування на відкритому повітрі зміцнює нервову систему дитини, загартовує її організм, підвищує опірність організму проти інфекційних захворювань. Відомо, наприклад, що ті діти, яких батьки занадто оберігають від значних коливань температури повітря і завжди надмірно тепло одягають, частіше хворіють на грип, ангіну, бронхіт; такі діти мерзнуть тоді, коли інші почувають себе добре.
Особливо корисні рухливі ігри на повітрі, спорт, фізичні вправи, сон на повітрі, регулярне провітрювання приміщень, де перебувають діти.
Рекомендації щодо профілактики захворювань на ГРВІ
Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.
За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті.
Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.
Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні засоби для оброблення та знезараження рук.
Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.
Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.
Рекомендації щодо формування харчової поведінки дитини
1. Починайте з себе. Немає ліпшого способу сформувати аби скорегувати звички дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам'ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить.
2. Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийомів їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. Наскільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепокоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.
3. Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім'ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім'ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.
4. Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім'я може придбати дорогі сорти м'яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м'ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.
5. Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізми травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.
6. Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. Наприклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Тому варто надавати дитині можливість самостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Пропозицію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть. Інший приклад — дитина самостійно вирішує, в якому вигляді їстиме картоплю: як пюре або шматочками.
7. Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з'їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.
8. Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід'ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.
9. Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є можливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «зомбування» рекламою, ні маніпуляції маркетингових технологій.
10. Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото і відеоматеріалів.
11. Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незначне поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.
10 СПОСОБІВ ВИХОВАТИ У ДІТЕЙ ПРАВИЛЬНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЇЖІ
Один із найважливіших кроків у вихованні здорової дитини - це організація правильного харчування вдома. Правильно підбирати їжу і виробити позитивне ставлення неї діти повинні вчитися в першу чергу на вашому прикладі.
Не обмежуйте дітей у їжі. Це збільшує небезпеку того, що у дітей розвинеться булімія або анорексія в старшому віці. Це також може негативно відбитися на загальному розвитку дитини.
Завжди майте під рукою здорову їжу. Діти їдять те, що трапляється під руку. Завжди майте на столі вазу з фруктами, не ховайте її в холодильник. Намагайтеся завжди самі перекушувати яблуком. "Ваші дії говорять гучніше будь-яких слів", - говорить Сотерн. Пам'ятайте, діти можуть вибирати лише з того, що є в будинку.
Не розділяйте їжу на "хорошу" і "погану". Замість цього, знайдіть зв'язок між їжею і тим, що важливо для вашої дитини, наприклад, спортом або зовнішнім виглядом. Нехай діти знають, що білок в індичатині або кальцій в молочних продуктах покращують їхні спортивні результати, а антиоксиданти в овочах і фруктах надають блиск шкірі і волоссю.
Заохочуйте здоровий вибір. Хваліть дітей за те, що вони вибирають здорову їжу.
"Не бурчить" з приводу нездорової їжі. Не звертайте уваги, якщо діти вибирають нездорову їжу. Якщо ваша дитина завжди хоче жирну, смажену їжу, направте його вибір в правильне русло. Спробуйте запекти картопляні палички в духовці (окропивши їх невеликою кількістю масла) замість того, щоб купувати йому чіпси. Або, якщо ваша дитина хоче цукерки, приготуйте свіжу полуницю, вмочивши її злегка в шоколадний соус. Немає часу? Тоді завжди тримаєте вдома солодкі сухофрукти.
Ніколи не використовуйте їжу як винагороду. Це може створити проблеми зайвої ваги в більш пізні роки. Замість цього, заохочуйте дітей чимось конкретним і забавним - наприклад, прогулянкою в парку або грою на свіжому повітрі.
Збирайте всю родину ввечері за обідом. Зробіть це вашою сімейною традицією. Дослідження показують, що діти, які обідають за столом разом з батьками, краще харчуються і менше схильні до проблем у підлітковому віці. Почніть раз на тиждень і дійдіть до 3-4 разів, перетворивши такі обіди або вечері в звичку.
Розкладайте їжу на тарілки на кухні. Там ви можете покласти здорові порції на кожну тарілку. Діти навчаться розуміти, що таке нормальна порція.
Залучайте дітей до процесу прийняття рішень. Попросіть дітей спробувати всю їжу на тарілці і оцінити її. Якщо здорова їжа, особливо деякі овочі, отримує більш високу оцінку, подавайте її частіше. Те, що діти не люблять, готуйте рідше. Це дозволяє дітям приймати участь у прийнятті рішень з приводу їжі.
Радьтеся з дитячим лікарем. Якщо ви хочете допомогти вашій дитині схуднути, набрати вагу або збираєтеся внести значні зміни в його дієту, обов'язково порадьтеся спочатку з лікарем.
Підбираючи раціон, пам’ятайте загальновідомий вислів Парацельса: «Все є отрута і все є ліки, вся справа у дозі».
Ніщо не відбувається за один день. Від батьків потрібно багато зусиль, наполегливості і терпіння, адже основи правильного харчування, яким ви навчите дітей вдома, захистять їх на все життя!
Коментарi